Астерікс (серія коміксів)

Астерікс
Дата створення / заснування	1959
Названо на честь	Астерікс
Країна	Франція
Похідна робота	The Twelve Tasks of Asterixd і Астерікс проти Цезараd
Жанр	alternate history comicsd
Автор	Рене Госіні і Альбер Удерзо
Видавець	Дарґо
Країна походження	Франція
Час/дата початку	29 жовтня 1959
Події відбуваються	50 до н. е.[1]
Події розгортаються в місцевості	Галлія
Персонажі	Астерікс, Обеліксd, Ідефіксd, Панораміксd, Vitalstatistixd, Какофоніксd, Геріатріксd, Автоматіксd, Фальбалаd, Unhygienixd і Anticlimaxd
Місце створення	Бобіньї
Продано одиниць	385 000 000[2]
Колорист	Альбер Удерзо
Медіафраншиза	Asterixd
Офіційний сайт​(фр.) Офіційний сайт​(англ.) Офіційний сайт​(нім.) Офіційний сайт​(ісп.) Офіційний сайт​(нід.) Офіційний сайт​(порт.)
Астерікс у Вікісховищі

«Астерік��» (фр. Astérix) — серія французьких коміксів, написаних Рене Ґосінні та намальованих Альбер Удерзо, галльський герой, що веде відважну боротьбу з римськими загарбниками.

Серія розпочалася 29 жовтня 1959 року в журналі «Pilote». Станом на 2019 рік видано 37 томи коміксів. В ній розповідається про опір галльського селища римлянам. Щоб протидіяти загарбниками жителі селища використовують магічний еліксир, виготовлений їхнім друїдом. Еліксир надає тому, хто його скуштував, надлюдських сил. Астерікс — головний герой серії. Разом зі своїм другом Обеліксом він переживає численні пригоди, які змушують його мандрувати в різні кутки світу.

Серія про Астерікса — один із найпопулярніших коміксів у Франції, Бельгії, але не лише у франкомовних країнах. Її томи перекладені більш ніж 100 мовами світу, особливо в Європі.

Успіх серії призвів до екранізації кількох томів, було випущено 10 мультфільмів та чотири фільми із живими акторами. На основі коміксів створені численні ігри. Поблизу Парижа існує також тематичний «Парк Астерікса».

Астерікс — невисокий чоловічок невизначеного віку (хоча в короткій історії «Народження Астерікса» події відбуваються «за 35 років до Цезаря», що значить, що Астеріксу приблизно 35 років), білявий, вусатий і носатий, що характерно для мешканців селища. Він завжди одягнутий в чорний жилет та червоні панталони, носить короткий меч (гладіус), яким, проте, майже ніколи не користується. Він майже ніколи не розлучається із крилатим капелюшком, крильця якого міняють положення залежно від його настрою.

Астерікс малий, але винахідливий та відважний. Він ніколи не діє наспіх, не обміркувавши справи, за винятком випадків, коли йдеться про римлян. Любить побурчати та часто чимось незадоволений (особливо коли діло доходить до Обеліксового апетиту: «він лише трьох кабанів з'їв!»). Астерікс нерозлучний із Обеліксом, хоча часто свариться й мириться з ним. Він дещо зневажливо ставиться до чужинців та іноді навіть до гвардії Юлія Цезаря.

З 1 до 24, а також 32 та 34 комікси були видані тандемом «Ґосінні та Удерзо». Комікси з 25 до 31 та 33 були створені Удерзо. З 35 номерів над коміксами працюють Жан-Ів Феррі та Дідьє Конрад. У таблиці вказано роки першого випуску коміксів у Франції.

Комікс «12 подвигів Астерікса» є адаптацією мультфільму. Він був випущений у 1976 році й таким чином став 23-м у серії коміксів про Астерікса. Проте комікс не вважається канонічним у серії та рідко передруковується. Тільки англійські перекладачі опублікували його в «Asterix Annual 1980».

У 2007 році видавництво Albert René випустило 60-сторінковий комікс, названий «Астерікс та його друзі» (фр. Astérix et ses Amis), який складається з багатьох коротких історій. Це була данина Альберу Удерзо до його 80-річного ювілею від 34 відомих європейських художників коміксів.

• Астерікс (персонаж)
• 29401 Астерікс — астероїд, названий на честь персонажу.
• Астерікс і Обелікс проти Цезаря — фільм 1999 року.
• Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра — фільм 2002 року.
• Астерікс на Олімпійських іграх (фільм) — фільм 2008 року.
• Астерікс і Обелікс у Британії — фільм 2012 року.
• 100 книг століття за версією «Le Monde»

• Aymar du Chatenet (dir.), Le Dictionnaire Goscinny, Milan, JC Lattès, septembre 2003, 1247 p. (ISBN 978-2-7096-2313-1, BNF 39131980)
•  Bernard de Choisy, Denis Clauteaux et Marc Jallon, Le monde miroir d'Astérix : [exposition, Bruxelles, Tour & Taxis, 22 septembre 2005-15 janvier 2006], Paris, les Éd. Albert René, 2005, 239 p. (ISBN 978-2-86497-187-0, BNF 40106033)
•  Patrick Gaumer, Les années Pilote : 1959-1989, Pantin, Dargaud, février 1996, 303 p. (ISBN 978-2-205-04382-2, BNF 35802596)
•  Patrick Gaumer et Guy Vidal, René Goscinny : Profession : Humoriste, Pantin, Dargaud, 1997, 115 p. (ISBN 978-2-205-04670-0, BNF 36188915)
•  René Goscinny, René Goscinny raconte les secrets d'Astérix, Paris, le Cherche midi, coll. « Le sens de l'humour », 2014, 215 p. (ISBN 978-2-7491-3327-0, BNF 43488444).
•  Marie-Ange Guillaume et José-Louis Bocquet, Goscinny : Biographie, Paris, Actes sud, novembre 1997, 289 p. (ISBN 978-2-7427-1472-8, BNF 36192773)
•  Marc Jallon, Toutastérix, Paris, Ifrane éd., 1994, 69 p. (ISBN 978-2-84153-002-1, BNF 35729352)
•  Philippe Lanoë, À la rencontre de... Astérix : Astérix in Britain, Marseille, Bédésup, février 1991, 266 p.
•  Dominique Poncet, Uderzo Goscinny : la recette de la potion magique, Hazard Edizioni, 2000, 95 p. (ISBN 978-88-86991-37-7)
•  Nicolas Rouvière, Astérix ou les lumières de la civilisation, Vendôme, PUF, janvier 2006, 228 p. (ISBN 978-2-13-055265-9, BNF 40090103)
•  Nicolas Rouvière, Astérix ou la parodie des identités, Paris, Flammarion, coll. « Champs » (no 763), janvier 2008, 337 p. (ISBN 978-2-08-120926-8, BNF 41193743, présentation en ligne [archive])
•  Numa Sadoul, Astérix & Cie… : Entretiens avec Uderzo, Luçon, Hachette, mars 2001, 239 p. (ISBN 978-2-01-210110-4)
•  André Stoll (trad. de l'allemand par André Stoll et Alain Morot), Astérix, l'épopée burlesque de la France [« Asterix, das Trivialepos Frankreichs »], Bruxelles / Paris, Complexe / Presses universitaires de France, 1978, 175 p. (ISBN 978-2-87027-019-6, BNF 34598187).

• www.asterix.com [Архівовано 2 березня 2011 у Wayback Machine.]