Перейти до вмісту

AGM-154 JSOW

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Типкрилата бомба
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні1999 — по т.ч.
ВійниБомбардування Югославії силами НАТО
Війна в Іраку (2003—2011)
Операція «Нескорена свобода»
Історія виробництва
РозробникRaytheon
Вартість одиниціAUPP AGM-154A: $282,000
AGM-154B: $484,167
AGM-154C: $719,012
Характеристики
Вага483 кг
Довжина4,06 м
Діаметр33 см
Дальність вогню
Ефективнадо 130 км (скид з великої висоти)
до 22 км (скид з малої висоти)
Розмах крил2,7 м
Система
наведення
GPS/ІНС/ІЧ
Пускова
платформа
F/A-18C/D, F/A-18E/F, F-16, B-1B, B-2A, B-52H, F-15E, F-35A/C, JAS 39 Gripen
AGM-154 JSOW у Вікісховищі

AGM-154 Joint Stand-off Weapon (JSOW)[a] — це крилата авіаційна бомба, створена в результаті співробітництва між ВМС США і ПС США для стандартизації високоточної керованої зброї середньої дальності, особливо для ураження захищених цілей, розміщених поза межами стандартної протиповітряної оборони, тим самим підвищуючи живучість літаків і мінімізуючи інші втрати на полі бою[1].

Історія

[ред. | ред. код]

JSOW спочатку була розроблена Defense Systems & Electronics, підрозділом компанії Texas Instruments у 1995 році; Texas Instruments була придбана компанією Raytheon в січні 1997. Випробування були розпочаті ВМС США в лютому 1997 року. В січні 1999 року була прийнята на озброєння. Окрім США, зараз перебуває на озброєнні збройних сил Австралії, Фінляндії, Греції, Польщі, Сінгапуру та Туреччини[2].

Базова версія, AGM-154A, була вперше застосована на території Іраку під час війни в 2003—2011 та в Афганістані під час операції «Нескорена свобода». Загалом понад 400 JSOW було використано, більшість з них, приблизно 300 — на території Іраку[3].

Варіанти

[ред. | ред. код]

AGM-154A

[ред. | ред. код]

AGM-154A — це базовий дизайн; її бойова частина AGM-154A складається з 145 суббоєприпасів BLU-97. Призначені для знищення незахищених або слабо броньованих нерухомих цілей, таких як припарковані літаки, вантажівки, бронетранспортери[3].

AGM-154B

[ред. | ред. код]

Боєголовка для AGM-154B — це касетний боєприпас з шістьма суббоєприпасами BLU-108/B. Кожен суббоєприпас випускає чотири снаряди (загалом 24), які використовують інфрачервоні датчики для виявлення цілей. Коли суббоєприпас наближається до цілі, він вибухає, утворюючи кумулятивний струмінь, здатний знищити броню автомобіля[4]. Розробку цього варіанту було завершено, але ВМС США вирішили не закуповувати його і тому виробництво було відкладене.

AGM-154C

[ред. | ред. код]

Версія AGM-154C використовує інфрачервоне автономне самонаведення і несе боєголовку вагою 225 кг. Призначена для ураження точкових цілей. Вона надійшла на озброєння ВМС США в лютому 2005 року[1].

Виробництво та модернізація

[ред. | ред. код]

Виробництво на повну потужність почалося 29 грудня 1999 року. У червні 2000 року Raytheon уклав контракт на розробку покращеного пакету електроніки для JSOW, щоб запобігти електронному спуфінгу сигналів GPS. Це зрештою призвело до створення зброї JSOW Block II, яка включала кілька ініціатив зі зниження витрат, а також можливість модуля захисту від спуфінгу з вибірковою доступністю (SAASM). Виробництво JSOW Block II планувалося розпочати в березні 2007 року.

JSOW містить модульний інтерфейс керування та розгортання, який дозволяє здійснювати майбутні вдосконалення та додаткові конфігурації, оскільки у майбутньому можуть з'явитися нові варіанти. Базовий фюзеляж позиціонується виробником як «вантажівка», і можливості JSOW як «вантажівки» широко рекламуються. Компанія Raytheon здійснила величезні інвестиції в програму JSOW і, безумовно, спробує продовжити контракти з Міністерством оборони якомога довше, здійснюючи оновлення системи та переупакування для нових місій і цілей.

JSOW Block III (JSOW-C1)

[ред. | ред. код]

Розпочати виробництво AGM-154C-1 було заплановано на 2009 рік[5]. Перші три запуски були здійснені в серпні 2011 року з F/A-18F. JSOW-C1 завершив інтегроване тестування та оцінювання у січні 2015 року, перейшовши до оперативних випробувань. Версія C1 мала бути поставлена у 2016 році[6]. Вона досягла початкової оперативної готовності (IOC) 22 червня 2016 року. 11 жовтня 2017 року Міністерство Військово-Морських Сил оголосило, що Joint Standoff Weapon (JSOW) C-1 готовий до повної оперативної готовності[7].

AGM-154A-1 (JSOW-A1)

[ред. | ред. код]

Крім того, Raytheon розробляє конфігурацію AGM-154A-1 для продажу за програмою іноземних військових продажів (FMS; англ. «Foreign Military Sales»). Ця версія замінює суббоєприпаси AGM-154A на боєголовку BLU-111 для посилення ефекту осколкової дії вибуху без проблем із нерозірваними боєприпасами з корисним навантаженням BLU-97/B.

Powered JSOW (JSOW-ER)

[ред. | ред. код]

Турбореактивний двигун Pratt & Whitney TJ-150 для керованої бомби JSOW проходить випробування. Цей варіант називається JSOW-ER, де «ER» означає «extended range» (збільшена дальність). JSOW-ER збільшить дальність з 130 до 560 кілометрів (з 70 до 300 морських миль)[8][9][10]. У лютому 2019 року ВМС США оголосили, що укладуть контракт без конкурсу з компанією Raytheon на створення вдосконаленої JSOW-ER, яка буде введена в експлуатацію до кінця фінансового року 2023[11].

ВМС США врешті скасували плани щодо розробки JSOW-ER у своєму бюджеті на 2022 фінансовий рік, натомість обравши варіант крилатої ракети AGM-158B Joint Air-to-Surface Standoff Missile Extended Range (JASSM-ER) від компанії Lockheed Martin для задоволення обох потреб — ударних і наступальних протикорабельних. Очікується також, що буде використана технологія з AGM-158C Long Range Anti-Ship Missile (LRASM), яка сама є похідною від JASSM-ER[12].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]
AGM-154 під час доставки на польотну палубу авіаносця

Варіант AGM-154A був першим, який використали в бою. AGM-154A зазвичай використовується для виконання місій з придушення протиповітряної оборони ворога. Початкові випробування відбувалися на борту USS Nimitz, а згодом на борту USS Dwight D. Eisenhower. Перше бойове застосування JSOW відбулося на півдні Іраку 17 грудня 1998 року, коли його запустив винищувач F/A-18C з ескадрильї «Checkerboards» (VMFA-312) авіаносного крила Carrier Air Wing Three, що перебувало на борту USS Enterprise під час операції операції «Лис пустелі». Плануюча дальність JSOW дозволила уразити ціль у південних передмістях Багдада. Ця зброя мала успіх з моменту свого раннього використання. Один несприятливий випадок стався у лютому 2001 року, коли винищувачі F/A-18 з бойової групи USS Harry S. Truman здійснили масовану атаку на іракські об'єкти протиповітряної оборони, але майже всі бомби не влучили в ціль. Причиною промахів було вказано проблему з програмним забезпеченням, яку було вирішено невдовзі після цього[13]. З 1998 року було використано принаймні 400 одиниць JSOW у наступних конфліктах: операція «Лис пустелі», операція «Південна варта», операція НАТО «Союзна сила», операція «Нескорена свобода» та операція «Свобода Іраку»[14].

Оператори

[ред. | ред. код]
Оператори AGM-154 на карті позначені синім

Поточні оператори

[ред. | ред. код]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Габаритне креслення AGM-154A JSOW
  • Основна функція: зброя класу «повітря — поверхня» проти варіативних цілей.
  • Розробник: Raytheon Co.
  • Система наведення: GPS/ІНС/ІЧ, Seeker (тільки для моделі 'C')
  • Довжина: 4,06 м
  • Діаметр: 33 см
  • Вага: 483 кг
  • Розмах крила: 2,7 м
  • Сумісність з літаками:
  • Дальність:
    • Пуск з малої висоти: до 22 км
    • Пуск з великої висоти: до 130 км
    • З двигуном: до 560 км (JSOW-ER)[8][9][10]
  • Боєголовки:
    • BLU-97/B — Бомби комбінованої дії (JSOW A)
    • BLU-111/B — Унітарна бойова частина (JSOW-A1)
    • BLU-108 — JSOW B, скасована
    • BROACH багатоступенева бойова частина (JSOW C)
  • Ціна:
    • AUPP AGM-154A, $282,000. Вартість програми: $3,327,000.
    • AGM-154B, $484,167. Вартість програми: $2,033,500.
    • AGM-154C, $719,012. Вартість програми: $5,608,000.
  • На озброєнні: з січня 1999[26]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Назва Joint Stand-off Weapon в перекладі з англійської означає «спільна (розроблена для ПС США та ВМС США) дистанційна (запускається поза зоною ураження носія ворожими вогневими засобами) зброя»

    Абревіатура AGM в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
  1. ↑ а б AGM-154 Joint Standoff Weapon. military.com (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 21 серпня 2023.
  2. ↑ AGM-154 Joint Standoff Weapon (JSOW). airforce-technology.com (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  3. ↑ а б AGM-154 Joint Standoff Weapon (JSOW). navy.mil (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  4. ↑ JOINT STANDOFF WEAPON (JSOW). globalsecurity.org (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2002. Процитовано 21 серпня 2023.
  5. ↑ Raytheon Delivers 2,000th Joint Standoff Weapon.
  6. ↑ Army develops mini missile system components. Spacedaily.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 17 лютого 2017.
  7. ↑ PEO(U&W) Public Affairs NAVAL AIR SYSTEMS COMMAND, PATUXENT RIVER, Md (11 October 2017) JSOW C-1 achieves full operational capability (FOC)
  8. ↑ а б Raytheon Demonstrates Engine for Powered Joint Standoff Weapon [Архівовано 2011-07-14 у Wayback Machine.] February 20, 2007
  9. ↑ а б Raytheon Completes Free Flight of Joint Standoff Weapon Extended Range [Архівовано 2016-01-07 у Wayback Machine.] Nov 02, 2009
  10. ↑ а б VIDEO: Raytheon Demo-Flies Powered JSOW[недоступне посилання] Oct 30, 2009
  11. ↑ Joint Standoff Weapon Extended Range (JSOW-ER). fbo.gov. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
  12. ↑ USN axes JSOW ER in favour of JASSM-ER buy. Janes.com (англ.). Процитовано 16 лютого 2022.
  13. ↑ Pacific Ranges and Facilities (JSOW strong on fleet support-July 19, 2001) [Архівовано 16 січня 2007 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Raytheon JSOW Product Sheet [Архівовано 2006-10-20 у Wayback Machine.] (PDF file)
  15. ↑ Raytheon Delivers First Joint Standoff Weapon C To Australia. www.spacewar.com. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 2 квітня 2018.
  16. ↑ Pittaway, Nigel (March 2009). F-111 makes way for Super Hornet. Defence Today. с. 12. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 30 травня 2012.
  17. ↑ Canadian Hornet upgrade detailed. Air Forces Monthly. № 389. August 2020. с. 17.
  18. ↑ Ilmavoimat testaa MLU2 -päivityksiä (Finnish Air Force Testing Improvements of Mid Life Upgrade 2). Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 26 липня 2010.
  19. ↑ First JSOW-C and JDAM delivered to the HAF. Архів оригіналу за 4 листопада 2009. Процитовано 7 листопада 2009. [Архівовано 2009-11-04 у Wayback Machine.]
  20. ↑ U.S. approves potential sale of HIMARS rockets to Morocco for estimated $524.2 mln. Процитовано 9 травня 2023.
  21. ↑ Polskie F-16 po 15 latach. Czas na modernizację? [RAPORT].
  22. ↑ Bisaccio, Derek (5 жовтня 2017). Qatar Procures AGM-154C. Defense Security Monitor. Процитовано 19 грудня 2022.
  23. ↑ а б Washington Beef up the Gulf States with 10,000 Strike Weapons Worth US$10 Billion. Defense Update. 17 жовтня 2013. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 21 жовтня 2013.
  24. ↑ 為台灣生產50枚AGM-154滑翔炸彈 五角大廈與雷神簽約. 自由時報. 4 лютого 2024.
  25. ↑ Statement from President Joe Biden on U.S. Support for Ukraine. THE WHITE HOUSE. 26 вересня 2024.
  26. ↑ Petty, Dan. The US Navy -- Fact File: AGM-154 Joint Standoff Weapon (JSOW). www.navy.mil. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: AGM-154 JSOW
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=AGM-154_JSOW&oldid=43976891