ATR 42
| ATR 42 | |
|---|---|
 | |
| Тип | Регіональний авіалайнер |
| Розробник | ATR |
| Виробник | ATR |
| Перший політ | 16 серпня 1984 |
| Початок експлуатації | 3 грудня 1985 в Air Littoral |
| Статус | експлуатується |
| Основні експлуатанти | TRIP Linhas Aéreas FedEx Feeder Airlinair Aeromar |
| Роки виробництва | з 1984 |
| Виготовлено | 476 (на липень 2017)[1] |
| Вартість одиниці | 42–500: $12 – 16 млн. (2008) |
| Варіанти | ATR 72 |
 ATR 42 у Вікісховищі | |
ATR 42 — пасажирський двомоторний турбогвинтовий літак для середньомагістральних перельотів. Виробник — франко-італійський концерн ATR. Літак випускається з 1984 року як у Франції, так і в Італії. Номер «42» в назві літака означає кількість пасажирських місць, що варіюється між 40 і 50. На базі цього літака побудований ATR 72.
Про розробку літака ATR 42-300 було оголошено у 1981 році, а перший політ відбувся 16 серпня 1984 року. У вересні 1985 року літак пройшов сертифікацію у Франції та Італії і вже 3 грудня 1985 року відбувся перший комерційний політ у французькій авіакомпанії Air Littoral.[2] Цей початковий варіант ATR 42 виготовлявся до 1996 року. Наступним оновленням була модель ATR 42-320 (також знята в 1996), що відрізнялася наявністю потужніших двигунів PW-121 для збільшення продуктивності в умовах спеки та високогір'я. ATR 42-300QC — версія для швидкої конвертації між вантажним і пасажирським варіантом −300 серії.[3]
Зараз у виробництві знаходиться −500 серія. Це абсолютно новий літак нового покоління з новими двигунами, новими гвинтами, збільшеною продуктивністю в умовах спеки та високогір'я, підвищеною вантажопідйомністю і поліпшеним салоном. Перший 50-місний ATR 42-500 був сертифікований в липні 1995 року.[3]
Існує шість основних варіантів ATR 42.
ATR 42-200 — оригінальний прототип ATR 42 і лише декілька екземплярів було побудовано з метою тестування. Вони були оснащені двигунами Pratt & Whitney Canada PW-100 потужністю 1800 к. с.[4]
ATR 42-300 — стандартна версія, яка була у виробництві до 1996 року. Ця версія була оснащена двигунами Pratt & Whitney Canada PW-120 потужністю 2000 к. с.
ATR 42-320 — вдосконалена версія ATR 42-300 з двигунами Pratt & Whitney Canada PW-121 потужністю 2100 к. с. Вона була розроблена для збільшення продуктивності, особливо в умовах спеки та високогір'я.[4]
ATR 42-400 — Це офіційна назва для пасажирської версії ATR 42 «Surveyor». −400 є вдосконаленою версією −320 з 6-лопатевими пропелерами, а двигуни залишилися без змін. Основним експлуатантом цієї версії літака є авіакомпанія Conviasa.
ATR 42-500 — версія, яка зараз знаходиться у виробництві. Перша поставка відбулася у жовтні 1995 року. Це абсолютно нова конструкція з великою кількістю удосконалень для підвищення продуктивності та комфорту для пасажирів. Він має нові двигуни, нові пропелери, новий дизайн кабіни і збільшену злітну вагу. Ця версія відрізняється 6-лопатевими пропелерами, які обертаються за допомогою двигунів Pratt & Whitney Canada PW-127E потужністю 2400 к. с. з підвищеною продуктивністю в умовах спеки та високогір'я. Двигуни розраховані на зліт при температурі +45 С. Гвинти повністю електрично керовані і зроблені з композитного матеріалу. Також збільшено максимальну злітну вагу і дальність польоту до 1500 морських миль. Завдяки 6-лопатевим пропелерам і покращеній ізоляції, зменшено шум всередині нової кабіни, що спроєктована в «елегантному» стилі. Курсо-глісадна система сертифікована по CATII, а в кабіні пілотів продубльована навігаційна система Honeywell HT1000 FMS.[3][5]
2 жовтня 2007 року, виконавчий директор ATR, Стефан Майєр на прес-конференції у Вашингтоні оголосив про початок робіт над новою версією ATR 42-600. В нових ATR 42-600 будуть впроваджені останні технологічні удосконалення, а саме висока ефективність, покращена надійність, знижені витрати палива та експлуатаційні витрати. Зокрема, нові двигуни Pratt & Whitney Canada PW-127M (вони забезпечують збільшену на 5% потужність у злітному режиму, що полегшує зліт з коротких ЗПС, в спекотну погоду, та в умовах гірської місцевості); скляний кокпіт з п'ятьма рідкокристалічними дисплеями розробки Thales, що забезпечує посадку по CATIII та RNP можливості. Також в салоні встановлено нові полегшені і більш комфортабельні крісла, та збільшено розміри ніш для багажу.
4 березня 2010 року було виконано перший політ прототипу ATR 42-600 з тестовою реєстрацією F-WWLY.[6]
Всі версії ATR 42 сертифіковано для конвертації у вантажний варіант.[7] Такі літаки використовуються авіакомпаніями FedEx, Aviavilsa, UPS, та DHL.
| ATR 42-200 | ATR 42-300 | ATR 42-320 | ATR 42-500 | |
|---|---|---|---|---|
| Екіпаж | 2 | |||
| Пасажиромісткість | 42-50 | |||
| Довжина | 22.67 м | |||
| Розмах крил | 24.57 м | |||
| Висота | 7.59 м | |||
| Площа крила | 54.5 м² | |||
| Коефіцієнт подовження крила | 11.1:1[9] | |||
| База шасі | 8.78 м | |||
| Довжина салону | 13.85 м | |||
| Маса спорядженого: | 10,500 кг | 11,250 кг | ||
| Максимальна злітна вага (MTOW) |
15,550 кг | 16,900 кг | 16,900 кг | 18,600 кг |
| Крейсерська швидкість | 494 км/год на крейсерській висоті 1 | 554 км/год на крейсерській висоті | ||
| Практична дальність | 885 км | 1,555 км | ||
| Обсяг паливних баків | 5,625 л | |||
| Практична стеля | 7,600 м | |||
| Двигуни (×2) | Pratt & Whitney Canada PW120 | Pratt & Whitney Canada PW121 | Pratt & Whitney Canada PW127E | |
Станом на 18 листопада 2012 року було втрачено 25 літаків типу ATR 42[10]:
| Дата | Бор��овий номер | Місце | Жертви | Короткий опис |
|---|---|---|---|---|
| 15.10.87 |  I-ATRH
|
передгір'я Альп
|
37/37 | Мала швидкість при наборі висоти в умовах обледеніння, звалювання |
| 17.06.88 |  F-WEGA
|
Тулуза
|
0/3 | Тренувальний політ з вимкненням двигуна, впав після зльоту |
| 21.08.94 |  CN-CDT
|
біля Тізуніна
|
44/44 | Імовірно, спрямований в піке КПС |
| 30.07.97 | F-GPYE
|
Флоренція
|
1/17 | Перевищення посадкової швидкості, викочування за межі ЗПС |
| 20.01.98 | EI-COC
|
Альгеро
|
0/25 | Порив бічного вітру при посадці, викотився за межі ЗПС |
| 25.10.98 |  N143DD
|
Сан-Хуан
|
0/27 | Не включене стояночне гальмо, зіткнення з наземним обладнанням |
| 16.03.99 |  PT-MFI
|
Мукурі
|
0/н.д. | Пожежа двигуна, зміг сісти, але отримав критичні пошкодження |
| 11.10.99 |  A2-ABB
|
Габороне
|
1/1 | Захоплення літака звільненим пілотом, навмисне зіткнення із землею |
| 11.10.99 | A2-AJD
|
Габороне
|
0/0 | Пошкоджений на стоянці в результаті падіння захопленого літака |
| 11.10.99 | A2-ABC
|
Габороне
|
0/0 | Пошкоджений на стоянці в результаті падіння захопленого літака |
| 12.11.99 | F-OHFV
|
 біля Мітровіці
|
24/24 | Зіткнувся зі схилом пагорба при заході на посадку |
| 26.12.99 | F-WQJN
|
Дінар
|
0/0 | Пошкоджений на стоянці під час урагану |
| 11.10.00 |  VP-BOF
|
Богота
|
0/н.д. | Пошкоджений на стоянці в результаті зіткнення з Boeing 727 |
| 30.03.01 | N37AE
|
 Фріпорт
|
0/0 | Пошкоджений на стоянці під час урагану |
| 18.06.01 |  4X-ATK
|
Тель-Авів
|
0/н.д. | Аварійна посадка з невипущеною правою стійкою шасі |
| 14.09.02 | PT-MTS
|
у Сан-Паулу
|
2/2 | Вантажний рейс, розбився незабаром після набору висоти |
| 06.03.03 | I-ATRF
|
Рим
|
0/45 | Під час рулювання підломилася ліва стійка шасі |
| 16.07.07 | PT-MFK
|
Сан-Паулу
|
0/25 | Викочування з ВПП при посадці, передня стійка шасі підломилася |
| 21.02.08 |  YV1449
|
біля Мериди
|
46/46 | Зіткнувся зі схилом гори незабаром після зльоту |
| 08.05.08 | N904FX
|
Ґрінсборо
|
0/0 | Пошкоджений на стоянці під час урагану |
| 08.05.08 | N905FX
|
Ґрінсборо
|
0/0 | Пошкоджений на стоянці під час урагану |
| 27.01.09 | N902FX
|
Лаббок
|
0/2 | Вантажний рейс, посадка до торця ЗПС |
| 27.01.09 |  PK-YRP
|
Калімантан
|
0/56 | Аварійна посадка після відмови обох двигунів. Списаний. |
| 13.09.10 | YV1010
|
Сьюдад-Гуаяна
|
14/47 | Розбився при заході на посадку через відмову техніки. |
| 19.08.11 |  AI-9501
|
Агатті
|
0/0 | Викотився з ЗПС при посадці |
| 27.01.12 |  VP-BLJ
|
Внуково
|
1+0/н.д. | Авіатехнік спробував підставити стоянкові колодки до зупинки гвинта, працюючий гвинт зачепив голову авіатехніка — він загинув. |
| 05.06.12 | VQ-BKQ
|
Красноярськ
|
0/50 | Пожежа в двигуні |
| 09.06.12 |  OK-KFM
|
Прага
|
0/0 | Пожежа в ангарі |
| 16.08.15 | ?
|
Папуа
|
54/54 | Розбився в гірському районі[11] |
- Ан-140
- Bombardier Dash 8
- Dornier 328
- Embraer EMB 120 Brasilia
- Fokker F27 та Fokker 50
- Іллюшин Іл-114
- Saab 340 та 2000
- Xian MA600
- CASA CN-235
- ↑ rzjets.net. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- ↑ Detailed Milestones. Архів оригіналу за 17 жовтня 2006. Процитовано 18 листопада 2012. [Архівовано 2006-10-17 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в ATR ATR-42 | Airliners.net. Архів оригіналу за 4 грудня 2015. Процитовано 18 листопада 2012.
- ↑ а б ATR 42-300/320. Архів оригіналу за 7 червня 2007. Процитовано 18 листопада 2012. [Архівовано 2007-06-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Avions de Transport Regional's ATR 42 — Aerospace Technology. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 18 листопада 2012.
- ↑ ATR 42 (International), Aircraft — Fixed-wing — Civil
- ↑ ATR cargo solutions. Архів оригіналу за 8 квітня 2007. Процитовано 18 листопада 2012. [Архівовано 2007-04-08 у Wayback Machine.]
- ↑ «ATR 42-500» [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]. ATR. Retrieved 8 November 2010.
- ↑ Jackson 2003, ст. 224–225.
- ↑ Aviation Safety Network > ASN Aviation Safety Database > ASN Aviation Safety Database results. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
- ↑ В Індонезії розбився пасажирський літак: 54 людини загинули. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 18 серпня 2015.
