Aichi S1A

Aichi S1A
Призначення:	нічний винищувач
На озброєнні у:	Імперський флот Японії
Розробник:	Aichid
Екіпаж:	2 особи
Крейсерська швидкість:	580 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	440 км/год
Дальність польоту:	1 700 км
Практична стеля:	12 000 м
Довжина:	15,10 м
Висота:	4,61 м
Розмах крила:	17,50 м
Площа крила:	47,00 м²
Споряджений:	10 180 кг
Двигуни:	2 х Nakajima NK9К-S Homare-22, 2 x 2000 к.с.
Гарматне озброєння:	2 x 30-мм гармати «Тип 5» 2 x 20-мм гармати «Тип 99 Модель 1» 2 x 20-мм гармати «Тип 99 Модель 2»
Внутрішнє бомбове навантаження:	250 кг

Aichi S1A «Denko» (яп. 電光, Морський експериментальний нічний винищувач «Денко» («Блискавка»)) — проєкт нічного винищувача Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

До 1943 року створення нічних винищувачів вважалось в Японії непотрібним. Тільки з початком нічних нальотів на Японію B-29 з Маріанських островів Імперський флот Японії видав фірмі Aichi замовлення «18-Shi» на розробку нічного винищувача, оснащеного радаром. Літак мав розвивати швидкість 675 км/г на висоті 9 000 м, набирати висоту 6 000 м за 8 хв та мати тривалість польоту 5 годин.

Відповідно до замовлення фірма Aichi спроєктувала двомоторний суцільнометалевий літак, у якого тільки поверхні управління були обтягнуті тканиною. Пілот та стрілець розміщувались в окремих кабінах. Літак був озброєний двома 30-мм гарматами «Тип 5» та двома 20-мм гарматами «Тип 99 Модель 1», розміщеними в носовій частині літака для стрільби вперед, а також двома 20-мм гарматами «Тип 99 Модель 2», розміщеними в дистанційно керованій верхній башті. Ці гармати призначались не для оборони, а для знищення ворожих бомбардувальників, що летять на великих висотах. Окрім гармат в носі літака також розміщувався радар. Крім того, літак міг нести дві бомби загальною масою до 250 кг або чотири фосфорні 60-кг бомби.

Літак оснащувався двома двигунами Nakajima NK9К-S Homare-22 потужністю 2 000 к.с. кожен, які обертали гвинти постійного кроку. Спочатку максимальна швидкість оцінювалась у 620 км/г, але у міру зростання маси літака ця цифра зменшилась до 580 км/г. Планувалось, що з двигунами Nakajima NK9К-L Homare-24 та турбокомпресором швидкість зросте до 670 км/г. Елерони літака могли відхилятися вниз і діяти як додаткові закрилки при посадці, а наявне аеродинамічне гальмо мало використовуватися на фінальному етапі перехоплення бомбардувальника для зрівнювання швидкості.

До кінця в процесі будівництва були два дослідні взірці, проте жоден з них завершений не був. Перший літак був готовий на 90%, другий на 70 %, коли вони були зруйновані внаслідок нальоту американських бомбардувальників.^[1]

• Екіпаж: 2 чоловік
• Довжина: 15,10 м
• Висота: 4,61 м
• Розмах крила: 17,50 м
• Площа крила: 47,00 м²
• Маса пустого: 7 320 кг
• Маса спорядженого: 10 180 кг
• Максимальна маса зльоту: 11 510 кг
• Навантаження на крило: 126.6 кг/м²
• Двигун: 2 х Nakajima NK9К-S Homare-22
• Потужність: 2 x 2000 к. с.
• Питома потужність: 2.5 кг/к.с.

• Максимальна швидкість: 580 км/г
• Крейсерська швидкість: 440 км/г
• Практична дальність: 1 700 км
• Перегоночна дальність: 2 500 км
• Практична стеля: 12 000 м
• Швидкість підйому: на 9 000 м за 14 хв. 45 с.

• Гарматне:
  • 2 x 30-мм гармати «Тип 5»
  • 2 x 20-мм гармати «Тип 99 Модель 1» (для стрільби вперед)
  • 2 x 20-мм гармати «Тип 99 Модель 2» (для стрільби назад)
• Бомбове: до 250 кг бомб

• Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. - М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
• Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть первая: Айчи, Йокосука, Кавасаки. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
• Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)